Спосіб подачі інформації у математичних вправах грає далеко не останню роль при тренуванні тих чи інших навичок. У ході виконання цього завдання дитина стикнеться з досить специфічним зображенням прикладів, який має на меті допомогти учню краще навчитись виконувати різні дії в рамках одного завдання, тобто і додавати, і віднімати, і множити, і ділити. На екрані є зображення числа, яке знаходиться у центрі цієї специфічної композиції. У всі боки від нього йде по одній стрілочці. Над кожною стрілкою вказується інше число та дія за допомогою відповідного символу, чи то знак множення, чи то «плюс» тощо. Отже, перед учнем специфічний набір прикладів, де перший елемент, тобто перше число для всіх однакове, а тому і початок у прикладів спільний. Стрілки ведуть до ділянок з числами, які грають роль результатів виконання описаних над стрілками дій. При цьому у кожному прикладі чогось бракує. Для одного бракує числа, яке знаходиться над стрілкою, тоді як результат дії є відомим. В такому випадку дитина має правильно зрозуміти, чого бракує, та виконати потрібну дію. Наприклад, якщо бракує доданка, то від суми треба відняти відомий доданок. Коли ж в іншому прикладі порожньою є клітинка з результатом, то дитина має просто виконати вказану там дію. При цьому вправа має досить специфічний стиль візуального оформлення: стрілки різнокольорові, числа знаходяться у своїх окремих зонах, а крім того, кожен набір прикладів супроводжується невеликими, але приємними для ока ілюстраціями. Це посилює ігровий аспект завдання і робить його більш цікавим для виконання дитиною. На новий етап до іншого такого набору прикладів школяр переходить тоді, коли заповнить всі порожні клітинки на наявному етапі.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел, обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків.