Рівняння є виразом, яке містить у собі буквений елемент. Це просте визначення означає на практиці вкрай велике різноманіття того, як можуть виглядати рівняння, скільки елементів у них можуть бути та які цікаві й особливі математичні явища й теми у них можуть використовувати. У ході виконання цього завдання дитина зіштовхнеться з кількома особливими такими випадками. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення нового рівняння. Дитина звикла, що здебільшого йде мова про вираз, де є невідомий член, котрий ніби ховається за буквою. Однак, може йти мова й про вираз, де використовується модуль числа, а невідомий компонент у вигляді літери є з обох боків відносно знаку рівності тощо. Тож розвʼязати рівняння – не завжди те саме, що виконати у правильному порядку набір різних дій, присвячених пошуку невідомого множника або зменшуваного тощо. Іноді рівняння вимагає від учня знання особливих властивостей тих чи інших математичних явищ та процесів. Школяр аналізує рівняння та знаходить у ньому цей особливий елемент та звертає увагу на те, як він взаємодії з іншими числами поряд із собою. На основі цього виконує ряд обчислень та вибирає один із кількох варіантів, котрі претендують на роль невідомого. Наприклад, аналізує, яке число може використовуватись в обох виразах по різні боки від «=», якщо невідоме є модулем. Таким чином, розвиваються аналітичні здібності учня. Ці варіанти знаходяться поза робочою зоною з рівнянням, і правильним є лише один із них. Враховувати слід не лише цифру, а й знак (плюсу або мінусу) перед нею. Коли дитина робить свій вибір, то проходить на новий етап, де треба буде розвʼязати нове рівняння.
Учень/учениця: розв’язує рівняння з використанням правил, що ґрунтуються на основних властивостях рівняння.