Якщо попереднє завдання було здебільшого ознайомче, то ця вправа має на меті надати дитині досвіду у виконанні елементарних дій з функцією, а саме – знаходження її значення у відносно простих випадках. Хоча визначення функції, яке зустрічається у підручниках, може здатись досить складним, насправді робота з цією математичною одиницею такою не є, і завдяки цій вправі учень переконається у цьому. На екрані перед дитиною міститься таблиця, де вказується один з елементів функції, наприклад, «х». треба визначити «у». Випадки «х» можуть бути різними, але функція, тобто обставини, в які потрапляє приховане за цією літерою число, завжди одне й те саме, і вказується воно у формулюванні завдання. Наприклад, згідно з ним «у=5+3х». В такому випадку, якщо «х» дорівнює «2», то «у» дорівнюватиме «11», а якщо «х» дорівнює «5», то «у» дорівнюватиме «20». Числа змінюються, але функція в рамках одного етапу лише одна. Дитина підставляє потрібне число замість однієї літери та обчислює, чому дорівнює інша, вказана у функції. Коли школяр заповнює таблицю повністю, то проходить на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій. Учень має бути уважним, щоб не заплутатись і під певним «х» ввести те значення «у», яке актуально саме для цього варіанту функції. Фактично, в залежності від літери змінюється лише варіант функції, але сама вона залишається такою ж – і дитина має зрозуміти це. Числа у цій вправі навмисно надаються прості – невеликі, натуральні, додатні. Для зручності таблиця зображена у різних кольорах, щоб було простіше сприймати її візуально. Учень має звикнути працювати з функціями, щоб перейти до більш складних і відповідно більш цікавих випадків у майбутньому.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел, обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків.