Виконання ділення в прикладах, що містять дробовий дільник, є досить специфічним процесом, адже учню потрібно не лише, власне, виконувати цю математичну дію, а й зуміти правильно розташувати кому, яка розділяє цілу частину частки та дробову. Тобто робота відбувається відразу на двох рівнях, а це вимагає від дитини практики.
А для того, щоб надати завданню більшого відтінку гри, між прикладами та порожніми клітинками зв’язок встановити не так просто. Замість звичайного знаку рівності дитина бачить заплутані стежки, тож не зрозуміло, якому прикладу належить те чи інше порожнє поле. Щоб зрозуміти, куди вписувати результати ділення, дитина має відслідкувати шлях від виразу до порожньої клітинки. Уже після цього можна переходити до виконання самої дії ділення. Варіантів відповіді немає — учень сам обчислює частку та описує її у відповідні до прикладів клітинки, правильно розставляючи кому.
На кожному етапі цього завдання, у процесі виконання якого учень тренуватиметься самостійно обчислити частку в таких виразах, дитині пропонується розв’язати по три приклади цього типу.
Учень/учениця пояснює що таке: тотожні вирази, тотожне перетворення виразу, одночлен стандартного вигляду, коефіцієнт.