У процесі виконання цього завдання дитина буде розшифровувати цілу послідовність математичних виразів, які мають спільні складники. Дитина має справу з великим прикладом, що має кілька елементів і різні дії. Спільним елементом є певна умовна літера, наприклад, «х».
Дитина виконує математичні дії по черзі з усіма числами, а от буквений компонент має залишитися без змін. Виконавши низку дій, дитина вписує остаточний результат своїх обчислень у відповідну порожню клітинку після знаку рівності. Якщо між кількома з них є «мінус», то дитина може не виконувати віднімання двох чисел, між якими цей знак, а просто сприймати цей символ як ознаку того, що число після нього є від’ємним.
Завдяки цьому дитина сама вирішує, яку послідовність дій виконувати. Наприклад, в умовному виразі “9х-3х+1х” дитина може спочатку додати пару додатних чисел, а вже потім від їхньої суми відняти трійку. А це робить і роботу з числами більш цікавою для учня.
Учень/учениця формулює правила: множення одночлена і многочлена, множення двох многочленів.