Формат таблиці часто використовується у математиці, тому що він зручний і дозволяє розмістити великий обʼєм інформації, уникнувши зайвої плутанини. Проте у таблиці є ще одна значна перевага: в її структуру може бути вписана математична дія сама по собі. Наприклад, у першому стовпчику вказаний обʼєм товару, а у другому – ціна. Якщо за два кілограми яблук треба заплатити двадцять гривень, а за пʼять – пʼятдесят, то дитина розуміє, що тут закладено дію множення. Ціна одного кілограма, як розуміє учень, становить десять гривень, а значить, що ціна семи – сімдесят. У ході виконання цього завдання дитина буде доповнювати таблицю, яка буде зʼявлятись на екрані – нова на кожному наступному етапі. І в кожній будуть свої числа та свій взаємозвʼязок між ними. Учень буде уважно аналізувати, як числа в першому та в другому стовпчику взаємоповʼязані, а потім – як вони змінюються з кожним наступним рядком. Коли учень зуміє зрозуміти закономірності, то зможе доповнити таблицю, в якій є порожня клітинка. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап, де треба буде виконати аналогічні дії. Проте дія в новій таблиці може бути іншою, наприклад, додавання, або віднімання, або ж ділення.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.