Правильне розуміння часу дуже важливе для повсякденного життя, адже завдяки цьому людина може і розробити свій власний графік, і узгодити свої плани з чужими, і просто краще розуміти час. Проте ця тема не така проста, як здається. Справа в тому, що доба умовно ділиться на чотири періоди: ранок, день, вечір та ніч. Годин в добі двадцять чотири, і їх по-різному називають в залежності від обставин. У ході виконання цього завдання дитина тренується співвідносити частини дня з годинами. На екрані перед учнем на кожному етапі завдання міститься певне зображення. На малюнку описана та чи інша життєва ситуація, наприклад, персонаж, який в своїй кімнаті малює картину. Важливо, що для стимуляції уяви малюнки для вправи зроблені максимально деталізовані та цілісні. Окрім різних деталей на ньому також є годинник – електронний, тобто цифровий. Там вказано час. Під ілюстрацією є кілька варіантів того, в яку пору дня персонаж виконував ті чи інші дії. Учень аналізує дані годинника і розуміє, що, наприклад, «19:30» є вечірньою годиною, а «7:45» – ранковою. Коли учень обирає один з варіантів, то проходить на новий етап до іншої ситуації та нових показників годинника. Те, наскільки світло за вікном змальованої кімнати, теж є підказкою для дитини. Співвіднесення годин і пори доби відбувається спочатку за логікою (учень знає, що доба починається опівночі, а значить, двадцята година вже досить близька до початку наступної доби, тому це вечір), а потім за памʼяттю – бо дитина також знає, що «19:00» також називається «сьомою годиною вечора».
Учень/учениця: визначає час за годинником та записує його значення; перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань; визначає тривалість події, дату (час) початку, закінчення події, використовуючи відповідно або календар, або годинник.
Учень/учениця: визначає час до найближчої хвилини і вимірює часові інтервали у хвилинах. Вирішує приклади з додаванням і відніманням часових інтервалів у хвилинах.