Тривимірні фігури мають певні відмінності від двовимірних. Ці відмінності коріняться в тому, що обʼємні фігури мають не тільки довжину та ширину, а й глибину, тобто ще один додатковий вимір сприйняття, який наближає їх до предметів навколишнього світу. Коли обʼємна фігура зображується на аркуші паперу або екрані (на пласких поверхнях), то для того, щоб показати її обʼєм, невидимі сторони, котрі залишаються ніби позаду невидимими, малюють пунктиром, а сторони, що знаходяться під різним кутом, мають різний відтінок, ніби на них падають промені світла. Двовимірним фігурам властива наявність сторін, котрі є майже в усіх них. А от тривимірні фігури мають ребра – тобто відрізок, який зʼєднує дві сторони, що знаходяться в різних вимірах відносно одне одного. У ході виконання цього завдання дитина закріпить своє знання цього матеріалу та навчиться розпізнавати фігури, в яких є ребра. На екрані перед учнем на кожному етапі зображено іншу геометричну фігуру. Учень аналізує зображення, дивиться на те, чи ця фігура обʼємна, і чи є в ній відрізки, що обʼєднують різні сторони, що належать до різних вимірів. Якщо так – значить, у фігури є ребра. А якщо фігура двовимірна, то їх не може бути за визначенням. Коли учень дає відповідь на питання про наявність ребер, то проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії з новими фігурами.
Учень/учениця: розуміє, що форми різних фігур (наприклад, ромбів, прямокутників та інших) можуть мати спільні риси (наприклад, чотири сторони). Сприймає ромби, прямокутники та квадрати як приклади чотирикутників.