Як знайти розв’язання

1. Уважно роздивись графік часу. Подивись на числову пряму: які години підписані, де початок дня героя, де кінець. Зверни увагу на відрізки різних кольорів і підписи до них: «сніданок», «уроки», «прогулянка» тощо.
2. Знайди потрібну подію. У запитанні завжди є підказка: про який момент дня йдеться. Спочатку прочитай умову, а вже потім шукай на графіку відрізок з таким самим підписом або малюнком.
3. Подивись на початок і кінець відрізка. Знайди, від якої години до якої години тягнеться потрібний відрізок. Порівняй його краї з поділками на числовій прямій. Так ти дізнаєшся, коли почалася і коли закінчилася дія.
4. Визнач, що саме питають. Інколи треба сказати, о котрій годині щось почалося, а інколи – скільки часу тривала подія або що було раніше/пізніше. Перед тим як обрати відповідь, ще раз перечитай запитання.
5. Перевір свій вибір. Поглянь ще раз на графік і на обрану відповідь. Чи справді ця година або проміжок часу відповідає потрібному відрізку? Якщо сумніваєшся, ще раз пройди всі кроки очима.

Приклади

• На графіку видно, що відрізок «Сніданок» починається біля числа 8 і закінчується біля числа 9 – спочатку знаходимо підпис «Сніданок», потім дивимось на початок відрізка: він стоїть навпроти 8-ї години. Отже, сніданок почався о 8:00. Діти часто дивляться на середину відрізка й думають, що це час події, але правильніше орієнтуватися саме на початок і кінець.
• Відрізок «Прогулянка» тягнеться від 16 до 18 години – читаємо умову: «Скільки годин триває прогулянка?». Рахуємо, скільки годин між 16 і 18: спочатку від 16 до 17 – одна година, від 17 до 18 – ще одна. Разом 2 години. Перевіряємо: відрізок закриває дві поділки, отже відповідь «2 години» правильна.
• На графіку є події «Уроки» (з 10 до 13 години) і «Обід» (з 13 до 14 години). Умова: «Що було раніше – уроки чи обід?». Дивимось, який відрізок починається ближче до початку числової прямої. «Уроки» починаються о 10-й, а «Обід» – о 13-й, тому раніше були уроки. Діти часто плутаються, бо дивляться на кінець відрізка і думають, що подія, яка закінчилася пізніше, була «першою», але треба порівнювати початок подій.
• Умова: «Коли герой закінчив дивитися мультфільм, якщо він почався о 19:00 і тривав 1 годину?» На графіку відрізок «Мультфільм» починається біля 19 і закінчується біля 20. Додаємо до 19 одну годину – отримуємо 20:00. Зіставляємо це з кінцем відрізка на графіку й переконуємось, що обрали правильну годину.
• На числовій прямій видно, що «Читання книжки» позначене від 15 до 16 години, а в запитанні написано: «О котрій годині герой читав книжку?» – тут не питають «скільки часу», а «коли». Отже, можна відповісти: з 15:00 до 16:00. Діти часто відповідають просто «1 година», бо звикли рахувати тривалість, але в цьому запитанні важливо назвати проміжок часу.

Стратегії для тренування

• Перед розв’язанням завжди проговорюй уголос: «Що саме мене питають – час початку, час закінчення, тривалість чи порядок подій?»
• Проводь очима або уявною лінією від кінця відрізка до числа на прямій – так легше точно побачити потрібну годину.
• Якщо плутаєшся, познач собі в думках частини доби: ранкові години, денні, вечірні. Порівняй, чи підходить подія до цієї частини дня.
• Після вибору відповіді спробуй коротко пояснити собі, чому саме так: «Я вибрав 17:00, бо відрізок починається біля 17 і закінчується біля 18».

Самоперевірка

• Чи уважно я прочитав(ла) запитання й зрозумів(ла), що саме треба знайти?
• Чи правильно я знайшов(ла) на графіку відрізок, який відповідає події з умови?
• Чи подивився(лася) я на початок і кінець відрізка, а не тільки на його середину?
• Чи можу я пояснити своїми словами, чому обрана відповідь підходить до графіка часу?
• Чи не переплутав(ла) я, що було раніше, а що пізніше?

Уміння читати графік часу допомагає не лише розв’язувати задачі з математики, а й краще розуміти свій день. Дитина бачить, скільки часу займають різні справи, і вчиться розподіляти його розумно.

Коли школяр упевнено працює з годинами на числовій прямій, йому легше планувати навчання, відпочинок і хобі. Так формується важлива навичка – цінувати свій час і відповідально ставитися до власних справ.