Годинник – не єдиний спеціальний засіб для виміру часу в певних його проміжках. Ще один спосіб – календар. З його допомогою вимірюють дні, тижні, місяці. Співвідношення цих одиниць має свої особливості, які й роблять календар таким важливим та актуальним у всі часи. Справа в тому, що днів у тижні всього сім, і кожен має свою назву, свою роль та навіть по-своєму сприймається у суспільстві. А от днів у місяці (і кожен місяць теж має свою назву, роль і сприйняття) може бути різної кількість: і тридцять, і тридцять один, а також двадцять вісім чи двадцять девʼять – у випадку з лютим. Отже, якщо перше число березня, скажімо, випало на вівторок, то перше число квітня випаде на зовсім інший день. Календар влаштовано так, що людина може дізнатись, який день перепадає на яке число місяця. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з календарем. На екрані перед учнем міститься лист календаря – новий на кожному наступному етапі. У завданні сформульовано, який саме день треба знайти, скажімо, кінець місяця, або ж навпаки – його початок. Учень знаходить цей день та з-поміж кількох варіантів відповідей обирає правильний, який передає, яким днем тижня він є. Календар має формат таблиці, де по горизонталі йдуть дні тижня. Коли учень робить свій вибір та обирає, як називатиметься той чи інший день, то проходить на наступний етап, до нового місяця й завдання. При цьому важливо, що кожен аркуш має свою ілюстрацію, повʼязану з цим місяцем, що додає додатковий настрій вправі.
Учень/учениця: визначає час за годинником та записує його значення; перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань; визначає тривалість події, дату (час) початку, закінчення події, використовуючи відповідно або календар, або годинник.
Учень/учениця: визначає час до найближчої хвилини і вимірює часові інтервали у хвилинах. Вирішує приклади з додаванням і відніманням часових інтервалів у хвилинах.