Одиниці виміру використовуються здебільшого для кращого вивчення того чи іншого обʼєкта, для повноти знань про його фізичні властивості та характеристики. Але також одиниці виміру чудово підходять і для виконання математичних дій. З одного боку в цьому є суто академічний інтерес, адже додаючи та віднімаючи різні одиниці, учень має подумки їх переводити між собою, що складніше, ніж просто робота з цифрами, а відтак – і корисно. З іншого боку це корисно і в практичному плані, адже дитині доведеться в житті і віднімати, і додавати вагу чи довжину, коли вона буде робити виміри або просто купуватиме овочі в магазині. На екрані перед учнем на кожному етапі знаходитиметься математичний приклад, елементами якого є одиниці виміру з цифровими позначеннями. Наприклад, треба додати «5 кілограмів 500 грамів» та «4 кілограми 650 грамів». Щоб правильно виконати цю математичну операцію, дитина згадує, що в одному кілограмі тисяча грамів, а відтак, якщо грамів буде більше тисячі, то до кілограмів треба додати відповідну цифру. Коли учень знаходить і вводить відповідь у порожні клітинки (які належать кожна своїй одиниці виміру), то проходить на наступний етап до аналогічного прикладу, але дія в ньому може бути інша і тим паче – одиниці виміру.
Учень/учениця: знає, якими одиницями вимірюється довжина та їхнє скорочене позначення: міліметр (мм), сантиметр (см), дециметр (дм), метр (м) , кілометр (км) та маса – грам (г), кілограм (кг), центнер (ц), тонна (т).
Учень/учениця: порівнює, додає і віднімає іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси (без переходу через одиницю вимірювання); використовує знання про довжину, масу тіл та одиниць їх вимірювання при розв’язуванні сюжетних та практично-зорієнтованих задач.
Учень/учениця: вимірює та оцінює обсяги рідини та маси об'єктів, використовуючи стандартні одиниці грамів (г), кілограмів (кг) та літрів (л). Додає, віднімає, множить або ділить, вирішуючи задачі, пов'язаними з масою або обсягом.