Більшість характеристик фізичних обʼєктів можна виміряти за допомогою специфічних одиниць, які було розроблено спеціально з цією метою. Отже, є одиниці для виміру ваги, довжини, обʼєму тощо. Важливо, що існує багато одиниць (і навіть окремих систем вимірювання, які досить складно взаємодіють між собою) навіть в межах однієї фізичної характеристики. Наприклад, у ході виконання цього завдання дитина буде працювати з виміром довжини. Для цього в Україні використовується так звана метрична система, яка включає в себе кілька величин: міліметри, сантиметри, дециметри, метри, кілометри. У цій вправі дитина буде згадувати, яка з них використовується у тих чи інших конкретних випадках, коли це доречно. Сантиметри та метри легко переводяться одне в одного – справа лише в тому, що досить довгі відстані та обʼєкти в міліметрах вимірювати просто не зручно, хоча й можливо. На екрані перед учнем міститься зображення того чи іншого обʼєкта для виміру. Це може бути що завгодно, аби тільки головною характеристикою обʼєкта була довжина, наприклад, кит. Учень, згадуючи, якими величезними є ці тварини, а також, як виглядає один метр чи, скажімо, один міліметр, розуміє, що китів можна вимірювати саме в метрах, бо це зручно. Тоді з-поміж інших варіантів, які зображено під малюнком, дитина обирає саме цей, як доречну одиницю виміру китів. Після цього дитина проходить на наступний етап завдання.
Учень/учениця: знає співвідношення між одиницями вимірювання довжини, одиницями вимірювання маси.
Учень/учениця: вміє зображувати графік чи гістограму для представлення набору даних з кількома категоріями. Вирішує одно- та двоетапні "скільки більше" та "скільки менше" задачі, використовуючи інформацію, представлену в гістограмах.