Якщо розглядати множення предметно, то виходить, що перший множник – це група предметів, яких є певна кількість, а другий – це число таких груп. Отже, коли «6» множать на «4», це значить, що, наприклад, ящики, в кожному з яких по шість яблук, беруть в магазин у кількості чотирьох штук. Відтак множення можна легко перевірити додаванням, принаймні поки числа відносно невеликі. Цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед учнем міститься приклад з дією множення. Його треба розвʼязати, вписавши у порожню клітинку після знаку рівності добуток. Але окрім цього учень також має вибрати з-поміж кількох прикладів з додаванням, які є під дією множення, такий, яким можна перевірити правильність добутку. Скажімо, якщо у прикладі з множенням треба «3» помножити на «4», то, керуючись описаною вище логікою процесу, у вигляді додавання це можна представити таким чином: чотири цифри «3», між якими знак «плюс». Адже другий множник – це і є кількість разів, яку перший множник треба додати самого до себе. Відтак учень, виконуючи цю вправу, не тільки вчиться перекладати дію множення на дію додавання, а й починає краще розуміти взаємозвʼязок чисел і користь від множення. Адже ця дія значно пришвидшує знаходження загальної кількості умовних обʼєктів.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.