Порівняння сторін або кутів

Для двовимірних фігур головним параметром, який її визначає, є кількість та співвідношення сторін та кутів у ній. Коли учень робить свої перші кроки на шляху до вивчення цієї теми, то саме з опрацювання підтеми кутів і сторін треба починати. На екрані перед дитиною на кожному етапі завдання знаходиться зображення кількох фігур. Вони відрізняються за кольором та, іноді, за розміром, але на ці ознаки звертати увагу не варто. Єдине, на що має дивитись учень – це сторони та кути. Над фігурами є завдання, в якому вказано критерій відбору. Наприклад, в одному завданні треба знайти фігуру з найменшою кількістю сторін, а в іншому рівні вправи – з найбільшою. Після цього відповідну фігуру треба передати додатковому персонажу, який знаходиться на екрані. Його наявність робить вправу більш цікавою та інтерактивною. Поступово, рухаючись між етапами (а передати правильну фігуру – це все, що потрібно зробити, що потрапити на новий рівень завдання), дитина згадає вже всі відомі їй двовимірні фігури, оскільки на кожному рівні учень стикатиметься з новою трійкою. Хоча згадувати назви фігур у цій вправі і не доведеться, завдання все рівно стимулює памʼять, а головне – дає зрозуміти, на що саме слід звертати увагу дитині при роботі з фігурами цього типу.