Кути для геометричних фігур мають таке ж велике значення, як і сторони – кількість та співвідношення кутів визначає фігуру, її тип тощо. У ході виконання цього завдання дитина буде опрацьовувати різні варіанти кутів. На екрані на кожному етапі завдання дитина бачить кілька кутів. Всі вони різні, і відмінності між ними криються саме в тому, наскільки кут гострий, або тупий. Над зображенням кутів є завдання, у якому сформульовано питання, де потрібний кут називається за видом. Скажімо, з-поміж всіх інших необхідно знайти один-єдиний прямий кут. Учень вивчає всі кути, після чого обирає правильний і натискає на нього. Коли дитина це робить,то проходить на наступний етап, до нового питання та нового набору кутів. Прямим кутом називається такий, чиї сторони йдуть перпендикулярно одне до одного. Стосовно гострого та тупого різновидів кутів, то їхній зовнішній вигляд сам натякає на те, який з них яким є. Чим ближче сторони кута одне до одного, тим він гостріший. Проте і серед гострих або тупих кутів є різні, тобто більш або менш гострі. Тому є загальне правило: якщо кут більший ніж прямий, то він тупий, а менший – значить гострий. Виконуючи це завдання, дитина має памʼятати про це правило.
Учень/учениця: розуміє, що форми різних фігур (наприклад, ромбів, прямокутників та інших) можуть мати спільні риси (наприклад, чотири сторони). Сприймає ромби, прямокутники та квадрати як приклади чотирикутників.