Час вимірюється по-різному в залежності від того, що саме вимірює людина. Наприклад, у добі є двадцять чотири години, а у кожній годині – по шістдесят хвилин. Відповідно, всі одиниці виміру часу повʼязані, а їхнє використання в тій чи іншій ситуації зумовлено звичкою та комфортом, адже міряти дні в секундах було б надто незручно – завеликими числами довелось би оперувати. Але учень має знати, скільки в одній годині хвилин, а для цього мало просто вивчити, як ці одиниці співвідносяться між собою. Треба ще й натренуватись переводити будь-яку кількість одиниць в іншу. Цьому й присвячено цю задачку. На екрані перед дитиною міститься багатокомпонентне зображення, де центральну роль відіграють одиниці виміру часу. Цікаво, що це зображення не повʼязане з часом напряму, а виконує лише роль сюжетної обгортки. Наприклад, дівчинка, якій треба допомогти перевести певну кількість годин у хвилини, при тому, що поряд з нею ці числа знаходяться на великому екрані. Наявність цих образів робить візуальний ряд насиченішим, а головне – стимулює уяву дитини та допомагає їй краще запамʼятати урок. У завданні вказано, які одиниці треба перевести у які саме. Варіанти відповіді знаходяться під малюнком. Учень бачить, скільки, скажімо, годин треба перевести у хвилини, згадує, скільки хвилини в одній годині, після чого виконує дію множення і обирає правильну відповідь, щоб пройти на наступний етап завдання. Наприклад, у двох годинах 120 хвилини. Тож учню, аби виконати цю вправу, доводиться згадувати прийоми множення, що досить корисно.
Учень/учениця: визначає час за годинником та записує його значення; перетворює іменовані числа, виражені у двох одиницях найменувань; визначає тривалість події, дату (час) початку, закінчення події, використовуючи відповідно або календар, або годинник.
Учень/учениця: визначає час до найближчої хвилини і вимірює часові інтервали у хвилинах. Вирішує приклади з додаванням і відніманням часових інтервалів у хвилинах.