Як знайти розв’язання

1. Розклади число на десятки й одиниці. Подивись на двоцифрове число й уяви його як суму десятків та одиниць. Наприклад, 46 – це 40 і 6, 32 – це 30 і 2. Запиши цей розклад, щоб бачити, з якими частинами будеш працювати.
2. Помнож окремо десятки. Візьми тільки десятки й помнож їх на одноцифрове число. Наприклад, у виразі 46 · 3 спочатку рахуємо 40 · 3. Зручно спочатку помножити 4 · 3, а потім додати нуль: 4 · 3 = 12, отже 40 · 3 = 120.
3. Помнож окремо одиниці. Тепер візьми одиниці й помнож їх на те саме одноцифрове число. У нашому прикладі це 6 · 3 = 18. Запиши обидва добутки один під одним або поруч, щоб не заплутатися.
4. Додай отримані добутки. До результату множення десятків додай результат множення одиниць: 120 + 18. Обчисли суму й запиши остаточну відповідь до порожньої клітинки. Це і є результат початкового прикладу 46 · 3.
5. Перевір, чи не пропущено жодного числа. Якщо у виразі є порожні клітинки, подумай, що саме там має бути: розкладене число (десятки чи одиниці), проміжний добуток чи кінцевий результат. Перевір, чи всі рівності «працюють» правильно з твоїми числами.

Приклади

• 46 · 3 = 40 · 3 + 6 · 3 = 120 + 18 = ☐ – спочатку розкладаємо 46 на 40 і 6. Множимо: 40 · 3 = 120, 6 · 3 = 18. Далі додаємо 120 + 18. Отримуємо 138 – це й записуємо в порожню клітинку як відповідь. Діти часто забувають додати обидва добутки й записують лише один із них, але правильніше завжди виконати додавання.
• 32 · 4 = 30 · 4 + 2 · 4 = ☐ + 8 = 128 – тут уже відомий кінцевий результат, але є порожня клітинка для проміжного добутку. Розкладаємо 32 на 30 і 2. Множимо десятки: 30 · 4. Спочатку 3 · 4 = 12, додаємо нуль – 120. Отже, у клітинку потрібно вписати 120, бо 120 + 8 = 128.
• 58 · 2 = 50 · 2 + ☐ · 2 = 100 + 16 = 116 – дивимось на розклад: десятки вже є (50 · 2), а одиниці заховані в порожній клітинці. Знаємо, що число 58 складається з 50 і 8, отже в клітинку треба вписати 8. Тоді маємо 8 · 2 = 16, а 100 + 16 = 116. Діти часто думають, що в клітинці має бути вже готовий добуток 16, але правильніше спочатку вписати число-одиниці, а потім показати множення.
• 64 · 5 = 60 · 5 + 4 · 5 = 300 + 20 = ☐ – розкладаємо 64 на 60 і 4. Множимо: 60 · 5. Рахуємо 6 · 5 = 30 і додаємо нуль – 300. Далі 4 · 5 = 20. Складаємо 300 + 20 = 320. Отже, у порожній клітинці має бути 320 – це результат усього прикладу 64 · 5.
• ☐ · 3 = 70 · 3 + 2 · 3 = 210 + 6 = 216 – тут шукаємо саме двоцифрове число. Дивимось на розклад: 70 і 2. Складаємо їх: 70 + 2 = 72. Отже, у клітинці повинно бути число 72, бо саме 72 розкладається на 70 і 2, а 72 · 3 = 216. Діти іноді намагаються додавати 210 і 6, щоб знайти число в клітинці, але це вже кінцевий результат, а не саме число, яке множимо.
• 39 · 4 = 30 · 4 + 9 · 4 = 120 + ☐ = 156 – множимо розкладені частини: 30 · 4 = 120, 9 · 4 = 36. У порожній клітинці має бути 36, бо 120 + 36 = 156. Якщо сумніваєшся, перевір: 39 · 4 можна порахувати й усно (40 · 4 = 160, потім відняти 4 – отримати 156), і результат збігається.

Стратегії для тренування

• Перед множенням завжди письмово розкладай двоцифрове число на десятки й одиниці. Так легше не заплутатися.
• Користуйся проміжними записами: виписуй окремо добуток десятків і добуток одиниць, а вже потім рахуйте суму.
• Перевіряй себе іншим способом: порахуй той самий приклад без розкладу (усно або в стовпчик) і порівняй результат.
• Якщо у виразі є порожні клітинки, почни з того, що вже відомо: знайди розклад числа або кінцевий результат, а потім «відмотуй» обчислення назад.
• Тренуй таблицю множення, щоб швидко знаходити добутки одиниць. Тоді розв’язання прикладів з розрядами піде набагато швидше.

Самоперевірка

• Чи правильно я розклав(ла) двоцифрове число на десятки й одиниці? Чи не переплутав(ла) місцями?
• Чи помножив(ла) я окремо десятки та одиниці на те саме одноцифрове число?
• Чи не забув(ла) я додати обидва добутки, щоб отримати кінцевий результат?
• Якщо у виразі є порожні клітинки, чи розумію я, яке саме число там має бути: десятки, одиниці, проміжний добуток чи остаточна відповідь?
• Чи співпадає мій результат, якщо я перевірю приклад іншим способом (усно або в стовпчик)?

Уміння розбивати числа на розряди під час множення допомагає зробити складні приклади простішими й зрозумілішими. Дитина не просто механічно рахує, а бачить, як утворюється результат, і вчиться міркувати крок за кроком.

Ця навичка стане в пригоді не лише в 3 класі, а й далі, коли з’являться приклади з більшими числами та письмове множення. Чим впевненіше учень працює з десятками й одиницями зараз, тим легше йому буде розв’язувати складніші задачі з математики в майбутньому.