Так само, як додавання різних пар чисел може дати однакову суму, так і з відніманням. Результат дії визначається співвідношенням зменшуваного і відʼємника, і от в пропорціях є велика різниця між додаванням та відніманням. Якщо взяти два приклади, де виконується ця дія, то однакова різниця буде лише тоді, коли і зменшуване, і відʼємник першого прикладу буде однаково більшим або меншим від зменшуваного і відʼємника другого. Наприклад, якщо від «9» відняти «7», а від «6» відняти «4» різницею, тобто результатом в обох випадках буде двійка, тому що шестірка менша від девʼятки на стільки ж, на скільки четвірка менша від сімки. У ході виконання цього завдання дитина на практиці засвоїть цей досить складний принцип. На екрані перед учнем на кожному етапі буде пара прикладів, де є дія віднімання. Один з них є повним – відомими є і зменшуване, і відʼємник. Другий є неповним, бо у ньому один з елементів пропущено. Що вставити у порожню клітинку правильне число, треба спочатку дізнатись результат дії, різницю, виконавши повний приклад. Після цього залишається знайти невідомий елемент у неповному числовому виразі. Якщо невідомим є зменшуване, то до відʼємника треба додати різницю, а якщо пропущена клітинка, на якій має бути саме відʼємник, то від зменшуваного треба відняти отримане тільки що число. Коли учень доповнює і урівнює приклади, то проходить на наступний етап до нової пари подібних виразів.
Учень/учениця: виконує усне додавання і віднімання на основі розрядного складу числа.
Учень/учениця: додає та віднімає числа в межах 1000, використовуючи стратегії та алгоритми, виходячи з розряду числа, властивостей дій та/або співвідношення між додаванням і відніманням.