Після того, як учень ознайомиться з головними принципами віднімання великих чисел, як він потренується виконувати цю дію у стовпчик, а також після віднімання зі збільшенням розрядів, наставє час, коли дитина вже може віднімати великі числа у прикладах, які мають звичайний формат подання інформації, тобто горизонтально. На кожному етапі цього завдання на екрані перед учнем міститься новий такий приклад. Цифри інші, але завжди в межах ста тисяч. Хоча розташовані числа в ряд, а також нема можливості співвіднести цифри по розрядах, принцип віднімання саме такий: спочатку опрацьовуються одиниці, потім десятки, сотні, тисячі і, нарешті, десятки тисяч. Але всі ці операції учень має виконувати подумки. У цьому полягає головна складність цієї вправи, яка приносить користь, адже вона є не тільки важливим інструментом для тренування, власне, математичних здібностей, а чудово розвиває памʼять та аналітичні навички. Дитина має запамʼятовувати, які саме цифри наразі рахує, а результат записувати у порожню клітинку після знаку рівності. Якщо цифра певного (не найбільшого) розряду зменшуваного менша за цифру цього ж розряду у відʼємника, то у наступного розряду просто треба взяти одиницю, а потім відняти додатково і її. Коли учень знаходить різницю і записує її, то проходить на наступний етап завдання.
Учень/учениця: виконує усне додавання і віднімання на основі розрядного складу числа.
Учень/учениця: додає та віднімає числа в межах 1000, використовуючи стратегії та алгоритми, виходячи з розряду числа, властивостей дій та/або співвідношення між додаванням і відніманням.