Як знайти розв’язання

1. Уважно прочитай приклад. Подивися, де саме стоїть порожнє віконечко: на місці першого числа, другого чи відповіді. Пригадай, як називаються частини прикладу на віднімання: зменшуване − від’ємник = різниця.
2. Визнач, яке число шукаємо. Якщо порожнє віконечко на місці зменшуваного, ми шукаємо перше число. Якщо на місці від’ємника – друге число. Якщо на місці різниці – шукаємо відповідь прикладу.
3. Обери правильну дію. Згадай правило: якщо шукаємо зменшуване – треба до різниці додати від’ємник; якщо шукаємо від’ємник – від зменшуваного відняти різницю; якщо шукаємо різницю – від зменшуваного відняти від’ємник.
4. Обчисли зручним способом. Можеш рахувати усно або «в стовпчик». Стеж, щоб правильно виконувати дії з тризначними числами: не забудь про «перенесення» десятків і сотень, якщо це потрібно.
5. Перевір себе. Підстав знайдене число назад у приклад і виконай перевірку. Якщо рівність правильна, ти все зробив(ла) вірно. Якщо ні – спробуй ще раз і знайди, де помилився(лася).

Приклади

• 1) □ − 125 = 300 – порожнє віконечко стоїть на місці зменшуваного. Ми знаємо, що щоб знайти зменшуване, потрібно до різниці додати від’ємник: 300 + 125 = 425. Отже, у віконечко вписуємо 425. Перевіряємо: 425 − 125 = 300 – рівність правильна.
• 2) 640 − □ = 280 – тут невідомий від’ємник. Щоб його знайти, від зменшуваного віднімаємо різницю: 640 − 280 = 360. Отже, у віконечко треба вписати 360. Діти часто думають, що треба додавати: 640 + 280, але тоді число виходить більшим за зменшуване, а це неможливо для віднімання.
• 3) 507 − 189 = □ – порожнє віконечко на місці різниці, тобто ми просто обчислюємо віднімання: 507 − 189. Зручно рахувати «в стовпчик»: від 7 віднімаємо 9 – позичаємо десяток, далі працюємо з десятками й сотнями. Отримуємо 318. Перевіряємо: 318 + 189 = 507 – усе сходиться.
• 4) □ − 230 = 170 – знову шукаємо зменшуване. Користуємося правилом: до різниці додаємо від’ємник. Обчислюємо: 170 + 230 = 400. Отже, у віконечко вписуємо 400. Діти часто плутають і віднімають: 230 − 170, отримують менше число й дивуються, чому приклад не працює. Правильніше завжди згадати правило для зменшуваного.
• 5) 900 − □ = 475 – невідомий від’ємник. Від зменшуваного віднімаємо різницю: 900 − 475. Можна розкласти 900 на 800 + 100 і зручно віднімати по частинах: 900 − 400 = 500, 500 − 75 = 425. Отже, у віконечко вписуємо 425. Перевіряємо: 900 − 425 = 475 – приклад розв’язано правильно.
• 6) 368 − 120 = □ – шукаємо різницю. Обчислюємо: 368 − 120 = 248. Можна подумати так: спочатку віднімаємо сотню (368 − 100 = 268), потім ще два десятки (268 − 20 = 248). Діти іноді забувають відняти всі десятки або сотні, тому важливо рухатися крок за кроком.

Стратегії для тренування

• Перед розв’язанням кожного прикладу вголос називай: де зменшуване, де від’ємник, де різниця. Так ти швидше запам’ятаєш їхні ролі.
• Пиши короткі схеми у зошиті: «? − 125 = 300», «640 − ? = 280» і під ними відразу записуй потрібне правило (наприклад: «? = 300 + 125»).
• Тренуйся рахувати тризначні числа і усно, і «в стовпчик», щоб мати вибір: коли приклад простий – рахуй у голові, коли складніший – записуй.
• Після кожного прикладу роби перевірку за допомогою протилежної дії: якщо віднімав(ла), спробуй додати й переконатися, що отримуєш зменшуване.
• Грай у «детектива чисел»: придумуй собі історію, ніби одне число «загубилося», а ти за підказками (іншими числами) маєш його знайти.

Самоперевірка

• Чи вмію я швидко визначити, яке число у виразі невідоме: зменшуване, від’ємник чи різниця?
• Чи пам’ятаю я правило, яку дію виконувати, щоб знайти кожну з цих частин?
• Чи можу я пояснити свої дії іншій людині: чому я додав(ла) або відняв(ла) саме так?
• Чи роблю я перевірку після розв’язання прикладу і чи вмію знаходити свою помилку?
• Чи можу я розв’язати кілька подібних прикладів підряд без підказок дорослих?

Уміння знаходити пропущене число в прикладах на віднімання допомагає не просто рахувати, а й розуміти, як «працюють» числа між собою. Це важлива основа для розв’язування складніших задач у старших класах.

Коли дитина впевнено володіє цими правилами, вона менше боїться контрольних робіт, швидше орієнтується в підручнику й легше застосовує математику в житті: підраховує решту в магазині, планує покупки чи перевіряє свої підрахунки. Регулярні тренування роблять цю навичку автоматичною й дарують відчуття впевненості у власних силах.