Важливою особливістю правил додавання є їхня універсальність, яка дозволяє з легкістю працювати з числами навіть за збільшенням розряду. Це значить, що додати «30» і «50» можна за тими правилами, що й «300» і «500». Якщо додавати числа однакового розряду, де всі, окрім крайньої лівої цифри, – це нулі, результат буде такий, як і при додаванні одноцифрових чисел першої десятки, просто до них треба ще дописати відповідну до розряду кількість нулів. Це означає, що так само, як «4» і «9» в сумі дають «13», так і «40» з «90» в сумі дають «130», тобто цифри ті самі, просто з додатковим нулем, який, власне, і означає розряд. У ході виконання цього завдання дитина буде засвоювати це правило. На екрані перед учнем міститься зображення своєрідної математичної піраміди. Найвищий приклад є найменшим візуально, бо складається тільки з одиниць. Наступний – вже з десятків. На третьому щаблі будуть знаходитись сотні, а на четвертому – тисячі. Проте самі цифри будуть однакові, просто збільшуватиметься їхній розряд. Учень виконує спочатку додавання з найменшими числами, тобто з одиницями. А далі просто повторює цю дію, дописуючи нулі у відповідній кількості. Завдання якраз в тому, щоб не помилитись з кількістю нулів, а відтак і з розрядами. На наступний етап до нових прикладів дитина переміститься тоді, коли дасть відповідь на кожен приклад у цій піраміді.
Учень/учениця: виконує усне додавання і віднімання на основі розрядного складу числа.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.