При додаванні необхідно знайти результат цієї дії, тобто суму двох чисел. Але якщо сума відома, проте невідомим є один з доданків, його теж можна знайти. Особливість додавання як математичної дії полягає у тому, що, незалежно від розміру доданків і того, наскільки один більший від іншого, вони все рівно залишаються рівноцінними. Правило пошуку просте: від суми треба відняти відомий доданок, незалежно від того, чи треба шукати перший або другий з них. Якщо у випадку з відніманням розташування чисел має значення (зменшуване шукають не так, як відʼємник), то завдяки рівноцінності доданків шукати один з них дещо простіше. Цим і займеться дитина у ході виконання цього завдання. На екрані на кожному рівні вправи перед учнем міститься новий приклад з дією додавання, де відомим є тільки один доданок, проте сума вже є. Знайти доданок треба за допомогою описаного вище способу: від суми відняти відомий доданок. Складність полягає у тому, що у цій вправі учень буде працювати з трицифровими числами. Щоб не допуститися помилки, треба виконувати віднімання по розрядах, починаючи з одиниць, далі йдуть десятки, а вже після цього – сотні. Коли учень вписує у порожню клітинку раніше невідомий доданок, то проходить на наступний етап.
Учень/учениця: виконує усне додавання і віднімання на основі розрядного складу числа.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.
Учень/учениця: додає та віднімає числа в межах 1000, використовуючи стратегії та алгоритми, виходячи з розряду числа, властивостей дій та/або співвідношення між додаванням і відніманням.