Математична задачка – ефективна та корисна альтернатива звичайному прикладу. Якщо математичний вираз містить самі лише цифри, то у задачі є певний сюжет, хай навіть і простий. Його наявність не тільки підсилює цікавість дитини до виконання вправи, а й демонструє, що математичні знання бувають корисними у вирішенні побутових ситуацій. Окрім того, задачка є корисною для розвитку логічних та аналітичних здібностей дитини. На екрані перед учнем міститься текст задачки – нової для кожного етапу вправи. У цьому тексті розповідається про певну ситуацію, яку можна тлумачити як дію додавання. Наприклад, два поля квітів. Відомо, скільки троянд є на одному, а скільки – на другому, тож залишається тільки дізнатись, скільки квітів всього, а для цього треба додати вказані числа. Учень робить це, а після цього обирає серед варіантів відповіді, що знаходяться під текстом задачки, той, який вважає правильним. Коли дитина зробить свій вибір, то і пройде на наступний етап вправи. Хоча і сюжет, і числа змінюються, але незмінним залишається два нюанси. По-перше, у всіх задачках в цій вправі треба виконувати саме дію додавання. По-друге, числа, хоча й різні, але завжди трицифрові, тож дитина тренується додавати між собою сотні.
Учень/учениця: виконує усне додавання і віднімання на основі розрядного складу числа.
Учень/учениця: виконує усне додавання і віднімання круглих чисел без переходу через розряд.
Учень/учениця: розглядає ціле число як сукупність певних чисел, наприклад, інтерпретує 56 ÷ 8 як 56 об'єктів, розподілених на 8 рівних частин.