Формат таблиці є дуже зручним для закріплення і тренування навичок ділення, оскільки дозволяє по-іншому представити звичний приклад, що містить цю дію. Наприклад, у першій колонці є числа, які представляють загальну кількість певних предметів. Ці числа, вочевидь, грають роль діленого. У другому стовпчику – кількість предметів, яку забрали з першої, але не шляхом віднімання, а шляхом розділення загальної кількості предметів на певне рівне число частин, одну з яких і забрали. Отже, у другому стовпчику – частки. Залишається знайти ділене. Для цього перше число треба розділити на друге. Учень аналізує зображену на екрані таблицю і розуміє, що ділене – спільне для всіх цих випадків. Наприклад, якщо в першому ряду такі числа як «45» і «5», а в другому – «81» і «9», значить, дільником є число «9», адже саме воно є результатом ділення першої цифри на другу. Завдання полягає у тому, щоб доповнити таблицю, адже в ній буде бракувати одної з цифр. Щоб це зробити, треба просто дізнатись спільний дільник, після чого виконати потрібну операцію: помножити дільник з часткою, якщо знайти треба ділене, або ж розрідити ділене на дільник, якщо знайти треба частку. Коли учень доповнить таблицю, то пройде на наступний етап. Там на нього чекатиме і нова таблиця з іншими цифрами, і нові умови, які описують відносини між числами у ній.
Учень/учениця: виконує ділення круглого числа на кругле.
Учень/учениця: вміє множити та ділити у межах 100, використовуючи такі логічні міркування, як зв'язок між множенням і діленням (наприклад, знаючи, що 8 × 5 = 40, розуміє, що 40 ÷ 5 = 8) або властивості операцій.