Опис завдання
Досить часто при написанні тексту не вдається помістити всі слова речення на одному рядочку. З іншого боку, переносити на наступний все слово повністю – значить залишати великий шматок попереднього рядка порожнім. Саме таких випадках використовується перенос – розділення слова на дві частини, коли одна залишається на попередньому рядку, а інша – переносить на наступний. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у виконанні переносу. Правила цього досить прості. Перенос здійснюється по складах. Не можна залишати або переносити одну літеру, навіть якщо вона передає голосний звук. Крім того, небажано переносити постфікси, не можна розділяти «дж» та «дз» і якщо є вибір, або перенести слово, розбивши його корінь, або залишити префікс, а корінь перенести на наступний рядок без розділу, то другий варіант кращий. На екрані перед дитиною міститься зображення кількох слів, які розділено на склади саме для переносу. Поряд – робоча зона, поки порожня. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб перенести до цієї робочої зони лише правильні випадки переносу. Звісно, одне слово на практиці переносить лише в одному місці, однак тут кожне тире – це місце потенційного переносу, тобто зображення слова містить всі можливі варіанти виконання переносу з цією мовною одиницею. І всі вони мають бути правильними, щоб дитина могла перемістити дане слово до робочої області. При цьому учень не просто виконує своє завдання, а допомагає розібратись з наведеною темою іншому персонажу, який знаходиться поряд з робочою зоною. Його наявність посилює інтерактивність вправи. На кожному етапі перед дитиною новий набір слів та інший персонаж, якому необхідно допомогти.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
