Займенник є самостійною частиною мови, яка використовується для того, щоб замінити інше слово у тексті. Займенники, як зрозуміло з назви цієї частини мови, підходять лише для заміни іменникових частин мови, тобто іменника, прикметника та числівника. При цьому займенники мають такий же набір граматичних категорій, як й інші іменникові частини мови – тобто рід, число та відмінок. Однак, проявляються ці категорії в займенниках не однозначно. Деяким з цих слів вони притаманні, іншим – ні. Все залежить від того, яку саме частину мови займенник підміняє у контексті. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься опрацьовувати граматичну категорію числа займенників. При цьому акцент робиться на ігровому аспекті завдання. На екрані міститься зображення великого акваріума, який є центральним елементом композиції. Навколо – рибки. Як і в житті, не всі рибки можуть ужитись в одному акваріумі, і завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб підібрати рибок так, аби вони не посварились, плаваючи там. Над акваріумом міститься назва критерію підбору. Наприклад, треба підібрати рибок, займенники на яких мають форму множини. На наступному етапі у завданні вже говоритиметься про однину. На кожній з цих рибок міститься по одному займеннику і не обовʼязково у називному відмінку. Школяр має проаналізувати лексичне значення кожного слова, аби зрозуміти, чи слід цю рибку відправляти до акваріума цього разу. Складність цієї вправи полягає у тому, що морфемно займенники дуже різні, тож за складом слова важко зрозуміти, які з них мають форму однини чи множини – доводиться запамʼятовувати кожну форму окремо або аналізувати зміст слова.
Учень/учениця:
- впізнає серед слів займенники, які вказують на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називають їх, ставить питання до займенників;
- впізнає на слух і в текстах особові займенники, розуміє їхнє лексичне значення, роль у реченні;
- відмінює особові займенники, визначає їхні відмінки у реченні;
- дотримується правила вживання займенників із прийменниками;
- будує словосполучення і речення з особовими займенниками;
- використовує займенники для зв’язку речень у тексті, з метою уникнення лексичних повторів.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.