Прикметники – це слова, які використовуються для того, щоб описувати предмети, явища, осіб, істот та неістот тощо. Прикметники характеризують те, що називають іменники, що дає першим значно більший рівень універсальності в порівнянні з другими. Якщо певний іменник використовується для того, щоб назвати лише один предмет (і відносно не часто трапляються багатозначні слова або омоніми, які порушують це правило), то один й той самий прикметник можна використати для того, щоб описати абсолютно різні за призначенням предмети – аби лише вони мали спільну названу якість, яка й позначається прикметником. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься описувати предмет за допомогою прикметників. На екрані перед учнем міститься зображення двох персонажів, між якими відбувається розмова, що зображується у спеціальних діалогових хмарках. Перший персонаж називає предмет, що зображується в репліці у вигляді ілюстрації. Дитина бачить малюнок, за допомогою якого не лише розуміє, про який предмет йде мова, а й бачить його характерні риси: колір, розмір, різні спеціальні якості. Між персонажами є набір прикметників, що розміщені у стовпчик. Учень серед них має відібрати лише ті, які можна використати для опису зображеного предмета. Граматично всі ці слова тотожні – вони мають однакові рід, число, відмінок. Учню залишається керуватись лише лексичним значенням кожного слова, підбираючи відповідні слова, які треба перенести у діалогову хмаринку іншого героя, яка на початку виконання вправи порожня. Коли школяр виконує розподілення прикметників, то проходить на новий етап, де необхідно буде описати вже інший обʼєкт, користуючись іншими словами.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.