Синонімія – явище, з яким дитина працювала неодноразово і в різному форматі. Цього разу дитина працюватиме із синонімами-прикметниками. Якою б не була опрацьована частина мови, суть цього явища не змінюється: синоніми – це слова, які відрізняються за написанням та звучанням, однак, при цьому мають схоже лексичне значення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься знаходити прикметники-синоніми, які утворюють синонімічний ряд, тобто кілька слів, які в залежності від контексту можна замінити одне на одне. При цьому досить істотне значення для виконання завдання є в ігровому аспекті. На екрані перед учнем знаходиться картина підводного світу: кілька велетенських (якщо порівнювати із зображеннями підводників в аквалангах, що плавають поруч) різнокольорових екзотичних на вид рибок плаває у водній безодні. На кожній міститься зображення свого слова. Всі вони різні, однак всі – завжди прикметники. Серед них необхідно знайти слова, які мають схоже лексичне значення. Для цього дитина аналізує кожне слово, підбираючи для нього контекст – мовні обставини, в яких можна це слово вдало вжити. Якщо два слова підходять для одного контексту, то вони є синонімами. Коли школяр виділить всі схожі за значенням слова на одному етапі, то пройде на наступний, де будуть інші прикметники, і серед них – новий синонімічний ряд. Ця вправа є досить простою для виконання, однак, вона змушує дитину звернути особливу увагу на значення прикметників, на те, які відтінки цього значення можна використати в тому чи іншому випадку, а також на те, які слова лексично наближуються одне до одного. А рибки, аквалангісти, підводна флора – всі ці деталі перетворюють завдання на насичену візуальними образами гру.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.