Прикметники описують предмети, явища та осіб. Різноманіття цих слів не набагато менше, ніж різноманіття іменників. При цьому прикметники є дуже важливими, адже вони дозволяють образно, яскраво та коректно описати предмет, створивши в уяві співрозмовника той портрет, який потрібно. Одна із можливостей прикметників – це опис рис характеру різних людей та інших істот. Риси характеру – досить своєрідна категорія слів, адже їх сприйняття є субʼєктивним, індивідуальним і водночас таким, яке розуміє кожен. У ході виконання цього завдання дитина водночас опрацює і здатність прикметників описувати характер особистості, і граматичну категорію роду цих слів. На екрані перед учнем міститься зображення трьох людей або трьох інших істот: малеча, представник чоловічого роду та представниця роду жіночого. Над кожним міститься прикметник, що описує рису характеру цих персонажів. Лексично прикметники тотожні, однак, оскільки рід цих героїв відрізняється, прикметники теж мають бути різного роду, аби узгоджуватись за цією ознакою з ними. Дитина аналізує кожен прикметник, після чого у ті, котрі є неповними, дописує закінчення таким чином, аби форма прикметника відповідала роду особи, з якою це слово повʼязане. Традиційно слово «дитина» граматично має середній рід, незалежно від того, чи йде мова про маленьку дівчинку, чи про хлопця. Прикметники чоловічого роду однини у називному відмінку здебільшого закінчуються на «-ий» або «-ій», а жіночого – на «-а» та «-я». дитина вписує ці закінчення, аналізуючи звʼязок роду прикметників з родом зображених персонажів, запамʼятовує морфемний склад слів та звертає увагу на те, що означають ці слова – риси характеру.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.