Лексичне значення прикметників, як й у випадку з іменниками, зосереджується у корені слова, тоді як граматичне – у закінченні. Тому зі сприйняттям цих морфем на початку опрацювання даної частини мови можуть виникнути певні складнощі: у досить невеликій частині слова комбінуються категорії роду, числа та відмінку. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з категорією числа. На екрані перед дитиною міститься зображення двох персонажів. Вони обидва везуть щось у візках. Це «щось» змінюється з кожним етапом завдання. Оскільки змінюється предмет, змінюється й іменник, який називає вміст візку. Відповідно мусить змінитись й прикметник, який це описує. В першому візку його зміст знаходиться в одному екземплярі, відповідно й описується він словосполученням, де й іменник й прикметник у формі однини. Це словосполучення знаходиться над зображенням візку і є повним. Поряд – інший візок, де цих же обʼєктів кілька. Відповідно числова форма іменника, а значить й прикметника – множина. Це словосполучення є неповним. Користуючись своїми знаннями граматики прикметників та іменників, дитина має вписати у порожні клітинки на кінці обох слів потрібні морфеми, аби позначити правильні форми множини обох слів. Коли школяр це зробить, то зможе порівняти однину цих слів та множину, звертаючи увагу на те, як на ці категорії впливає рід і чи впливає взагалі. Це допоможе дитині краще орієнтуватись у граматичних категоріях прикметників та бути більш впевненим у роботі з ними. Коли школяр доповнить словосполучення, то пройде на наступний етап, де у візках будуть вже інші обʼєкти опрацювання. Наявність персонажів, що виконують з ними ту чи нішу роботу, є сюжетним оформленням для вправи і посилює цікавість її виконання.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.