Після того, як дитина дізнається про основні характерні особливості різноманітних морфем, необхідно, щоб вона навчилась на практиці розбирати слова за будовою. Саме такому тренуванню й присвячено це завдання. На екрані перед учнем міститься зображення слова – нового для кожного етапу вправи. Під ним – набір з усіх морфем, які можуть бути у слові. Варто зазначити, що лише корінь є дійсно обовʼязковою морфемою. Існують слова, де є корінь та префікс, але нема суфікса; є слова з коренем та суфіксом, але без префікса. Прислівники не мають закінчення, адже не змінюються граматично. А деякі слова можуть мати лише корінь та закінчення. Ця вправа має досить специфічну механіку виконання. Спочатку школяр вибрає, яку саме морфему він хоче виділити. Далі вибирає кожну її букву у слові, що знаходиться в центрі робочої зони. Коли учень виділить весь префікс, то натискає на корінь, після чого по черзі вибирає кожну літеру, яка входить вже до нього. І так школяр робить доти, доки не розбере все слово повністю. При цьому над словом є підказка, яка дасть зрозуміти, що треба зробити, хоча вибір, яка з літер до якої морфеми належить, залишається лише за дитиною. Коли школяр розбере слово, то пройде на новий етап, де треба буде аналогічним чином розібрати іншу мовну одиницю. Важливо, щоб дитина не зупинялась при виконанні розбору. Замало вибрати лише першу або останню букву кореня – треба, натиснувши на позначку цієї морфеми, виділити всі літери, які входять до її складу. Завдяки виконанню цього завдання дитина отримає потрібну практику у морфемному розборі, а також запамʼятає характерні префікси, суфікси, закінчення та навчиться добре виділяти корінь слова.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.