Числівник – це частина мови, яка називає кількість або число предметів, відповідаючи на питання «котрий?» та «скільки?». Важливо розуміти, що у визначенні будь-якої частини мови надаються лише головні форми питань, на які відповідають слова, що до них належать. Наприклад, іменники відповідають на питання «хто?» (яке відноситься до осіб) та «що?», яке стосується предметів, які є неістотами. Різниця між питаннями, на які відповідає числівник, ще істотніша. Вона є суттю єдиного внутрішнього розділення числівників на підвиди. Слова, які відповідають на питання «скільки?» називаються кількісними числівниками, бо означають число предметів, які зазвичай називаються за допомогою іменників. Ті ж слова, які відповідають на питання «котрий?», є порядковими числівниками, і їхня мета – визначити порядок предмету при лічбі. Тобто перший вид описує одну з характеристик предмету, а інший – його місце серед інших. У ході виконання цього завдання дитина навчиться розрізняти числівники за видами. На екрані перед дитиною міститься набір числівників – новий для кожного наступного етапу завдання. Вони розміщені в стовпчик та знаходяться з правого боку екрану. З лівого – порожня ділянка, розділена на дві зони. Між ними – вказівки, до якої зони слід перемістити кількісні числівники, а до якої – порядкові. Ці терміни не називаються. Замість них у завданні фігурують питання, за допомогою яких і можна виконати цю диференціацію. Дитина по черзі опрацьовує кожен числівник, задаючи до нього обидва питання. Коли школяр розуміє, на яке з них це слово відповідає, то переміщує його до відповідної зони. Після розсортування всіх слів етапу учень проходить на наступний рівень завдання.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.