Категорію особи пояснює відношення дії, яку називає дієслово, до мовця, а також до обʼєкта та субʼєкта дії. При цьому кожна з трьох особових форм має ще й форму однини та множини. Дієслова у формі першої особи означають, що мовець сам виконує описану дію, на самоті, або у компанії. Наприклад, «пишу» та «пишемо». До них відповідно можна приєднати займенники для перевірки їхнього сенсу, аби утворити відповідні фрази: «я пишу» та «ми пишемо». Дієслова у другій особі називають дію, яку виконує той або ті, до кого мовець звертається. Наприклад, «пишеш» (яке поєднується із займенником «ти») та «пишете» (яке відповідно поєднується із займенником «ви»). Що ж до дієслів у третій особі, то вони називаються дію, яку виконує хтось сторонній, про якого мовець говорить. Приклади: «пише» (до цього слова можна приєднати займенники «він», «вона» та «воно») та «пишуть» (до нього приєднується займенник «вони»). Всього словоформ, коли йде мова про особи, у дієслова шість. На екрані перед дитиною міститься зображення дороговказів. З правого боку на них написані слова – дієслова у різних особових формах. Зліва – порожні дороговкази, розділені на дві групи. Між ними стрілочки, що вказують, до якої з груп треба перенести дієслова. До верхньої треба перенести всі дієслова у другій особі (множини чи однини – не важливо), а до нижньої – у третій. Школяр аналізує всі дієслова так, як це описано вище, підставляючи потрібний займенник, після чого визначається з особою та переносить слова до потрібної підгрупи. Посередині є персонаж, наприклад, пташка, а біля неї – активна кнопка з підказкою (вона надається на крайній випадок), яка нагадує значення особи. На кожному етапі дієслова для роботи, як і пташка, що сидить на дороговказі в центрі, нові.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.