Морфемний склад прикметників різноманітний та своєрідний. Хоча за граматичними категоріями ця частина мови переважно співпадає з іменником (адже для них обох характерними є категорії роду, числа та відмінку), те, як виражаються, тобто за допомогою яких морфем втілюються у слові ці категорії – питання особливостей саме прикметника. Закінчення чоловічого роду однини у родовому відмінку прикметника зовсім не схоже на закінчення цієї ж форми іменника. Закінчення прикметника ще й варіативні. Наприклад, традиційним закінченням для прикметника чоловічого роду однини у називному відмінку є «-ий» або «-ій». Від чого ж залежить вибір закінчення у кожному конкретному випадку? Від останньої літери основи. Якщо основа слова, до якої додається закінчення, завершується твердим приголосним, то використовується –«ий», а якщо мʼяким – то «-ій». У ході виконання цього завдання дитина опрацює дану тему. На екрані перед учнем міститься зображення кількох різних прикметників. Для кожного наступного етапу подано новий набір слів, що належать до даної частини мови. Над ними – дві робочі зони. Кожна належить своєму персонажу. Наявність цих героїв додає вправі більшої інтерактивності, адже завдання оформлено таким чином, ніби ці герої звертаються до дитини. Отже, мета виконання вправи полягає у розподіленні прикметників по цим групам. Школяр аналізує основу кожного слова по черзі і переміщує його до відповідної групи, керуючись тим, якою є остання приголосна основи, яка передує закінченню. Коли школяр розподілить всі прикметники по робочим зонам, то пройде на новий етап до іншого набору подібних слів, а поки має нагоду проаналізувати вже розсортовані слова, щоб переконатись у правильності наведеного вище правила.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.