Розрізняємо прийменники

Як вже знає дитина, слова в українській мові діляться на дві великі категорії: службові (прийменники, сполучники, частки) та самостійні (іменники, прикметники, займенники, числівники, дієслова, прислівники). Ще окремо йде вигук, який вважається особливою частиною мови, яка виділяється   

з-поміж інших, але використовується відносно не часто. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься розрізняти прийменники та самостійні частини мови. Проблема тут в тому, що часто школяр міркує так: якщо слово коротке, має небагато букв у своєму складі, воно є службовим. Це не так – серед прийменників досить багато слів, які мають по чотири-пʼять букв, тоді як серед іменників, числівників, дієслів та особливо займенників більше коротких слів. На екрані міститься зображення дороговказу. Під ним – колоритний персонаж, зображення якого урізноманітнює візуальний ряд вправи та надає їй більшого рівня інтерактивності. Дороговказ має два напрямки. Кожна стрілочка веде до своєї робочої області. У формулюванні завдання, яке знаходиться над цією композицією, сказано, до якої зони слід віднести прийменники, а до якої – слова, що належать до самостійних частин мови. Слова для сортування знаходяться під зображенням. Дитина сортує слова, користуючись як власним мовним досвідом, наприклад, памʼятаючи, що слово «перед» є прийменником, а «вона» належить до займенників. Крім того школяр звертає на лексичне значення. Якщо слово використовується без інших і має власне лексичне значення – воно належить до самостійних частин мови. Крім того, прийменники, як й інші службові слова, не мають граматичного складу, тобто не мають закінчення.