Прислівники характеризують дію, стан або іншу ознаку. При цьому вони не мають граматичного значення у традиційному сенсі цього слова: кожен прислівник являє собою початкову і єдину форму слова, не змінюючись ані за родом, числом та відмінком, ані за часом та особами. Однак, прислівник, навіть не маючи граматичних категорій, властивих іншим частинам мови, залишається вкрай різноманітним на мовні одиниці, що входять до його складу. Існує безліч питань, на які відповідає прислівник. Відповідно всі слова цього виду розрізняються саме за лексичним значенням. Є прислівники, що характеризують місце дії – вони відповідають на питання «де?». Є такі, які вказують час виконання дії – вони відповідають на питання «коли?». Ця вправа присвячена роботі з такими словами. На екрані перед учнем міститься зображення двох робочих зон. Кожна називається типом лексичних значень, властивих для груп прислівників. Наприклад, окрема зона для тих слів, що означають час, зокрема – для тих, які означають спосіб виконання дії. Під ними містяться прислівники. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб розприділити ці слова по даним групам. Учень послідовно по черзі аналізує кожне слово та ставить до нього питання, відповідне до однієї з груп. Школяр дивиться на те, на яке саме питання відповідає прислівник. Коли дитина розуміє, до якої групи за лексичним значенням належить слово, то переміщує його у відповідну робочу зону. Коли школяр опрацює всі прислівники на рівні, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, але не лише прислівники, а й категорії для їхнього розподілу будуть нові.
Учень/учениця:
- розрізнює серед поданих слів прислівники; знає їх основну граматичну ознаку – незмінюваність; ставить до них питання, зв’язує їх із дієсловами в словосполученнях, вводить у речення, поширює речення найуживанішими прислівниками;
- добирає до поданого прислівника синоніми й антоніми;
- будує і відрізняє речення з однорідними членами, вираженими прислівниками;
- пояснює значення прислівників у тексті;
- вибирає з-поміж поданих прислівник, який найбільше відповідає змісту речення, тексту.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує прислівники, має уяву про групи прислівників за значенням і роллю у реченні, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними їхніми типами.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.