Вигуки досить легко виділити серед інших слів. Для цього необхідно мати мовну практику, знати їхню роль у спілкуванні та розуміти, як ці слова використовуються. Все це тренує наведена вправа. На екрані перед дитиною міститься кілька речень, які зображено у стовпчик. Кожне – на своєму рядку, який оформлено як стрічку з текстом. Завдання сформульовано над цією композицією. Наприклад, треба знайти рядок, де є вигук. Дитина уважно читає фрази, які там розміщені. Знайшовши вигук, учень виділяє відповідний рядок – і проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічний набір дій. На кожному етапі мета виконання – знайти потрібний рядок, хоча формулювання того, який саме є потрібним, може змінюватись, то ж слід уважно читати завдання до кожного етапу. Важливо, що виділити слід не сам вигук, а весь контекст. Правильне використання вигуків означає їх поєднання з тим чи іншим контекстом, його емоційне забарвлення тощо. Завдяки виконанню даного завдання дитина вчиться робити правильні висновки стосовно того, як саме використовувати вигуки у повсякденному спілкуванні. Коли це доречно, коли ці слова є зайвими – цього вчить дана вправа, і ці норми є не лише мовними, адже мають безпосереднє відношення до правил етикету та норм спілкування. Крім того, школяр дізнається про те, в якому контексті який вигук є доречним. На кожному етапі будуть нові рядки з текстом, і їх супроводжують малюнки, що зображають те, про що в цих фразах й реченнях йдеться. Завдяки такому різноманіттю візуальних образів та деталізованих картинок дитині цікавіше рухатись між рівнями та сприймати текстову інформацію.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.