Розуміння початкової форми прикметника є таким же важливим, як і знання питань для всіх наступних відмінків. Початкова форма прикметників трохи відрізняється від аналогічної в іменників. Якщо для іменника початкова форма – це однина у називному відмінку, то у прикметника до цього списку додається ще й чоловічий рід. Іменники називаються обʼєкти, і в цих назвах категорія роду вже є ніби закладена: відносно невелика частина словникового запасу іменників української мови змінюються за родом. А от прикметники описують різні предмети. Одна й та сама якість може бути притаманною різним обʼєктам, які граматично мають різний рід. Тому всі прикметники змінюються за родом. І хоча традиційно саме форма чоловічого роду є частиною початкової форми прикметників, в контексті вона може бути іншою. На екрані перед школяре міститься кілька словоформ прикметника – іншого для кожного наступного етапу завдання. Всі ці словоформи представляють різні відмінки і розташовані вони хаотично. Бракує тільки називного відмінка. Учень аналізує інші відмінки, аби зрозуміти, в якому роді та числі має бути називний відмінок, після чого у порожнє поле дитина вписує це слово. Коли школяр вписує прикметник у початковій формі, то проходить на новий етап до іншого подібного випадку. Завдяки правильно поставленим питанням, дитина бачить, як виглядає початкова форма у кожному випадку, а це допомагає краще орієнтуватись у відмінках, і в граматиці прикметників загалом.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.