Опис завдання
Числівник – це самостійна частина мови, яка означає кількість або порядок при лічбі і відповідає на питання «скільки?» або «котрий?», при чому, оскільки це іменникова частина мови, то в залежності від форми числівник може змінюватись за тими ж граматичними категоріями, що й іменник. Відповідно змінюються й деякі його питання. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься ставити до числівника правильне питання. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони, що виглядає як шкільна дошка. У один стовпчик на ній зображено слова – числівники з різноманітним лексичним значенням. В іншому стовпчику – питання, які можна задати до цих слів. Питання розташовано хаотично. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб перемістити кожне питання до числівника, який є відповіддю на нього. Коли школяр розсортує всі питання до відповідних числівників, то пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, але слова, з якими треба буде співвідносити питання, будуть іншими. Зміняться й самі питання, які треба міняти місцями. Питання виражає не лише лексичне значення слова, яке є відповіддю, а й містить таке саме закінчення, тобто питання та «його» числівник мають однакові граматичні форми. Спільне закінчення є підказкою для учня. Завдяки виконанню цієї вправи дитина навчиться значно краще орієнтуватись у різних формах числівників. Це стане їй у нагоді як при вивченні подальших тем, повʼязаних з цією частиною мови, так і для того, щоб ефективно та без помилок вживати числівники у повсякденному житті. А вдале ілюстративне оформлення завдання лише посилює його візуальну виразність для учня.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
