Граматична категорія виду або, як її ще можна назвати, завершеності дії, описаною дієсловом, є досить своєрідною, адже вона також істотно впливає й на відтінок лексичного значення. Словоформи, що належать до різних видів, все ж залишаються одним дієсловом, однак, зміст у них все-таки істотніше відрізняється, ніж, скажімо, у випадку порівняння дієслів, що належать до одного виду, але різні за особами. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься утворювати пари, які поєднують дієслова, що належать до різних видів. На екрані є зображення двох стовпчиків дієслів. Перший містить слова, які описують незавершену дію. Другий – дієслова доконаного виду, які протиставляються першому стовпчику. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб перемістити слова в другому стовпчику таким чином, аби вони відповідали лексично тим, що знаходяться в першому. При цьому дитина побачить, як багато різновидів префіксів бере участь у зміні виду дієслів, познайомиться з різними окремими випадками, навчиться краще порівнювати слова, які лексично тотожні, але належать до різних видів за критерієм завершеності описаної дії. Поряд із зображенням дошки знаходиться пара персонажів – нових на кожному наступному етапі. Їхня присутність додає завданню більшої інтерактивності, адже дитині здається, що вона виконує завдання разом з цими героями. Загалом, ця вправа є досить простою у виконанні, адже вимагає лише уважності – дієслова, що треба поєднати в один рядом, мають один і той самий корінь (хоча й не завжди, і про це треба памʼятати), тож знайти їх нескладно. Однак, вправа структурує та підсумовує всі знання школяра з даної теми.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.