Прикметники, як й інші іменні частини мови, змінюються за числом. Граматика української мови допускає дві числові форми: однину та множину. Якщо прикметник набуває форми множини, тобто описує кілька однакових предметів, що названі одним іменником у формі цього ж числа, то інші граматичні категорії не відміняються. Хіба лише рід прикметника вже так просто не визначити. Це завдання присвячене відмінюванню прикметників у множині. Відмінювання є темою різноманітною, тож вона потребує структурування інформації. Прикметники, вжиті в множині, виражають якість, яка є притаманною відразу кільком обʼєктам. На екрані перед дитиною міститься досить велике робоче поле, де зображено структуровану таблицю з шістьма відмінками. Шістьма – бо клична форма для прикметників фактично не використовується. В наявності є лише називний відмінок – тобто початкова форма, за допомогою якої дитина отримує матеріал для роботи – прикметник у формі множини. Учень ставить до цього слова потрібні питання, щоб визначити, як слід його змінити. Щоб полегшити виконання вправи, під таблицею, яка, до речі, має досить оригінальний спосіб оформлення, знаходяться варіанти відмінкових форм. Дитина саме серед них знаходить ті, що відповідають на питання відмінків і переставляє до таблиці. Таким чином учень має змогу водночас і повторити ці питання, і побачити, як виглядають морфеми, що застосовуються в таких випадках. Коли школяр заповнить таблицю повністю, тобто провідміняє прикметник у множині, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде аналогічно опрацювати інше слово. Навички та знання, які дитина отримує протягом виконання цієї вправи, знадобляться і в навчанні, і у спілкуванні в майбутньому.
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.