Здебільшого комунікація відбувається за допомогою речень – повноцінних поширених синтаксичних конструкцій, що містять завершену думку та головні члени: підмет й присудок. Однак, й спілкування лише за допомогою поодинокого слова теж може бути ефективним у ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься відповідати на питання, які їй задають, за допомогою самих лише числівників. На екрані перед учнем міститься зображення ігрового персонажа, який грає роль вчителя. Він виглядає досить симпатично й мило, тож не має викликати зайвих асоціацій. Поряд – шкільна дошка, що підкріплює образ, а головне – містить питання, на яке слід відповісти. З іншого боку – дитина, ще один персонаж. Учень має допомогти їй відповісти на це питання, вписавши у діалогову хмаринку цього героя правильний числівник. Школяр аналізує питання, згадує відповідь, після чого вписує її у каркас. Акцент робиться на самостійності дитини: ані варіантів під робочою зоною, ані чисел чи літер, яких можна скласти слово, нема – лише клавіатура. При цьому питання безпосередньо повʼязані з оточуючим світом. Наприклад, скільки днів у тижні, або скільки місяців у році. Виконуючи це завдання, дитина розуміє, що числівник – це цифри, які називаються словами, при чому не просто так, а з певною метою. Цифри являють собою лише голі символи. Вони не здатні передати звʼязки між словами в реченні тощо. А числівник має потрібні граматичні категорії, а головне – ці слова можуть бути кількісними та порядковими. Коли школяр вписує відповідь на одне питання, то проходить на нове, тож має змогу переконатись, як часто нас в житті супроводжують числівники та як багато тем, з якими ті повʼязані.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.