Опис завдання
Кожного дня дитина стикається з числівниками, просто коли дивиться на годинник та називає час тої чи іншої події, тож не дивно, що пристрій для виміру часу так часто використовується для опрацювання слів, що входять до цієї частини мови. За допомогою годинника участь може й закріпити навички відмінювання числівників, адже в українській мові є сталі форми назв часу, які відповідають на питання «о котрій годині?» та «котра година?». У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати саме з цими випадками. На екрані міститься зображення певної життєвої ситуації. У формулюванні завдання, яке міститься над малюнком, ця ситуація описується словесно. Наприклад, дідусь з онучкою гуляли й повернулись у тій чи іншій годині, при чому на стіні на малюнку зображено годинник, що показує час. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб дати відповідь на питання на кшталт «о котрій годині повернулись дідусь з онучкою?» або «котра година була на годиннику, коли дідусь з онучкою прийшли додому?». Учень бачить показники на годиннику, розуміє, що вони означають та вписує числівники у каркас словосполучення, яке є відповіддю на це питання. При цьому наголос робиться саме на використанні потрібних відмінкових форм «об одинадцятій годині тридцять хвилин» або «на годиннику була пʼятнадцята година і пʼятнадцять хвилин». Коли школяр вписує потрібні числівники у каркас, то тренується у використанні правильних граматичних форм в цих випадках. Це важливо як з точки зору закріплення знань щодо відмінювання числівників, так і з точки зору використання даних знань у побуті, адже відповідати на питання про час дитина буде досить часто.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
