Опис завдання
Граматичне значення прикметників, як і у випадку з іменниками, зосереджено в закінченні – останній морфемі, котра не входить до складу основи слова. Однак, коли прикметник змінюється за відмінками, то його закінчення змінюються зовсім не так, як іменникові, тож цей матеріал вимагає додаткової акцентуації, якій присвячено дане завдання. На екрані перед учнем міститься зображення словосполучення – нового для кожного наступного етапу. Воно містить іменник та прикметник і подається у початковій формі – однина, називний відмінок. Під ним – це ж словосполучення, але у всіх відмінкових формах. При цьому іменник завжди є повним, щоб проілюструвати, як він відповідає на свої питання. А от для всіх форм прикметника, окрім називного відмінка, бракує закінчення. Учень має вписати їх, щоб пройти на наступний етап завдання до подібного словосполучення на новому рівні. Щоб виконати вправу успішно, дитина має згадати питання, на які відповідає кожен відмінок. Наприклад, питання іменника в початковій формі, яке міститься у визначенні цієї частини мови, це «що?», тоді як питання родового відмінка – «чого?». Відповідно так само й слід міняти питання прикметників. Для початкової форми воно звучить як «який?», тоді як для родового відмінка – «якого?», для давального – «якому?» і так далі. Коли школяр ставить правильне питання до прикметника, орієнтуючись на іменник коло нього, то розуміє, як слід заповнити порожню клітинку на кожному рядку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
