Одна із ролей особливих форм дієслова полягає у тому, щоб надати висловам більшої лаконічності та милозвучності, наприклад, замінивши цілий зворот на одне-єдине слово. Саме цим і займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані перед учнем міститься зображення двох робочих полів. На одному – словесний вираз, а через тире – каркас для аналогічного виразу з цим же самим значенням, але більш лаконічного й простого для сприйняття. З іншого боку – кілька слів, розташованих у стовпчик. Дитина аналізує вираз, після чого вивчає варіанти на іншому полі. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб знайти серед цих варіантів слово, яке можна помістити в каркас виразу, щоб замінити ним більш громіздкий аналог. Звісно, таким словом мусить стати або дієприкметник, або дієприслівник. Щоб зробити свій вибір, дитина вивчає повну форму фрази, знаходить там слово, яке треба замінити, після чого шукає спільнокореневу форму дієслова, яка підходить для виразу граматично. Наприклад, вираз «листя, яке опало» дійсно є досить громіздким: навіщо структура з «яке», коли її можна замінити? А зробити це можна за допомогою дієприкметника, який при додаванні до іменника утворює лаконічний вираз «опале листя», тотожний за значенням до першого варіанту. Таким чином, коли школяр знаходить потрібну мовну одиницю серед варіантів, то доповнює вираз і завершує його, щоб пройти на новий етап до аналогічного завдання. Ця вправа дозволяє дитині навчитись знаходити практичне використання дієприкметника у живому спілкуванні, а також познайомитись з правилами їх правопису та граматичних форм, коли закінчення прикметника через особливі суфікси дієприкметника додається до кореня, який означає дію.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.