Однією з граматичних категорій дієслів є вид – те, що визначає, чи завершена дія, описана цим словом, чи ні. Відрізнити дієслова за цим критерієм можна за допомогою правильно поставленого питання. Дієслова, що означають завершену дію, відповідають на питання на кшталт «що зробив?» («що зробить?», «що зробити?» тощо), тоді як дієслова, які означають дію незавершену, відповідають на питання «що робив?» (відповідно «що буде робити?» та «що робити?»). Дитина вже знає про критерій питання, а тому прекрасно бачить і різницю між ними – лише у префіксі. Дієслово, яке означає дію, що досі триває, можна перетворити на аналогічне близьке за лексичним значенням слово, але таке що означає завершену дію, лише за допомогою додавання префікса. Підбором правильного префіксу й займеться дитина у ході виконання даного завдання. На екрані міститься зображення шкільної дошки, на якій – дієслово. Воно вже є повноцінним словом із своїм лексичним значенням, яке поки що означає певну дію, яка триває. Завдання, яке ставиться перед дитино, полягає у тому, щоб вписати до слова, перед його коренем, префікс, який змінить вид цієї мовної одиниці, тобто підправить його лексичне значення таким чином, аби воно означало ту саму дію – але вже завершену. Варіанти префіксів містяться під словом. Дитина вибирає єдиний правильний, після чого переставляє його до початку слова, доповнюючи його. Коли школяр зробить правильний вибір, то пройде на новий етап завдання, де подібним чином треба буде змінити вже інше дієслово. Завдяки виконанню цього завдання дитина побачить і ту роль, яку відіграє префікс у формуванні значення дієслова, і ознайомиться з випадками змін слів за допомогою додавання різних префіксів.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.