Дитина вже знає, що слова складаються не лише з окремих звуків та літер, а й зі складів. Кожен склад являє собою обʼєднання кількох (мінімум двох) звуків, серед яких обовʼязково є голосний. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься збирати слово з частин, при чому частинами будуть якраз склади. Особливий наголос робиться на ігровому аспекті, який перетворює вправу на графічну загадку. На екрані перед дитиною міститься зображення бджолиних сот. На кожній – інший склад. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб з-поміж кількох сот вибрати такі, на яких знаходяться склади, що можна скласти в одне слово. На кожному етапі можна скласти лише одне таке слово з обмеженої кількості складів, адже поряд знаходяться порожні ділянки, куди їх треба перенести. За кількістю цих ділянок дитина розуміє число складів у слові – дві ділянки для сот означають, що складів у слові два і так далі. Отже, дитина не може просто взяти будь-які склади, які їй сподобались, і скласти довільне слово. Між сотами зі складами й місцем, куди їх треба перенести літає джміль. Він тримає підказку. Дитина, якщо вона не розуміє, що за слово ховається серед шестикутників сот, може до неї вдатись – натиснути на знак питання і побачити зображення предмету, назву якого школяр відгадує. Коли дитина знаходить потрібні склади та переносить їх до каркаса слова у правильному порядку, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічний набір дій, але склади на сотах будуть іншими, бо новим буде й слово. Завдяки наявності образів бджолиного вулика та джмеля-порадника це завдання стає більш цікавим, ніж у випадку, якщо б дитина просто опрацьовувала кілька різних складів слова, намагаючись їх скласти до купи.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.