Опис завдання
Ця вправа продовжує розбір теми чисел іменників. Однак, якщо попереднє завдання було чимось на кшталт знайомства або нагадування, то ця вправа робить акцент вже на самостійному опрацюванні. На екрані перед дитиною міститься зображення певного слова – нового для кожного етапу завдання, хоча це завжди іменник. Воно має ту чи іншу числову форму. Під ним міститься каркас словоформи цього ж слова, яка має іншу форму числа. Якщо наявна форма однини, її слід змінити на множину і навпаки. Кількість клітинок відповідає числу літер в цьому слові. Дитина аналізує його та вирішує, які зміни в морфемному складі мають відбутись при цій метаморфозі. Число – категорія граматична, відповідно, а граматичне значення зосереджується в закінченні слова так само, як лексичне – в його корені. Однак, тут не завжди все так просто. Інколи додаванням закінчення зміна числа іменника не обходиться, і у цій вправі будуть переважно саме такі випадки. Зміна морфемного складу веде до зміни вимови. Іноді це призводить до зміщення наголосу на слові. Задля збереження милозвучності, а також під впливом інших природних мовних процесів можуть відбутись різноманітні чергування в корені та у суфіксі. Інколи цілі літери просто «зникають». Наприклад, якщо змінити число слова «вітер» на множину, бачимо слово «вітри», де літери «е» вже нема – її наче замінила буква «и», що стоїть в кінці і є, власне, закінченням. Зрозумівши, які зміни треб зробити у наданому слові, дитина вводить цю словоформу у каркас – і проходить на новий етап. Під час письма не завжди вдається звернути увагу на кожне слово та докладно його проаналізувати, що веде до помилок. Ця вправа дає можливість запамʼятати ці особливі випадки зміни складу слова при зміні числа.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
