Ще одна частина мови, яка належить до службових, це частка. Ці слова використовуються для того, щоб надати як окремим словам, так й цілим синтаксичним конструкціям нових відтінків: смислових та емоційно-експресивних. Частки виконують роль одного з інструментів словотворення. У ході виконання цього завдання школяр тренуватиметься знаходити частки у реченні. Дійшовши до цієї вправи, дитина вже знайома з прийменниками та сполучниками. Крім того, учень вже опрацював всі самостійні частини мови. Шукаючи частку у реченні, дитина буде протиставляти частку всім іншим словам. Це важливо для того, щоб навчитися виділяти цю частину мови в тексті, впізнавати її та використовувати. На екрані міститься зображення речення – нового для кожного наступного етапу завдання. Дитина уважно його читає. Мета – знайти та виділити слово, яке є часткою. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічний набір дій. У реченні можуть бути й інші службові слова або короткі самостійні – тож важливо не заплутатись під час вибору. Частка змінює значення слів та конструкцій, тож розпізнати їх не так вже й складно – просто необхідно мати практику, отримати яку й допоможе це завдання. Наприклад, слово «не» є часткою, яка виражає заперечення. Іноді вона пишеться разом зі словами – з іменниками та прикметниками, до яких можна підібрати синоніми з іншим коренем – з дієсловами ж ця частка пишеться окремо у всіх випадках, окрім як тоді, коли без неї слово не вживається. Частка «хіба» служить для утворення запитання; частка «авжеж» для зміни емоційної складової речення. Тобто ці слова можуть грати безліч ролей.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.