Дієслово – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предметів та відповідає на питання «що робити?» або «що зробити?», що має характерні лише для цієї частини мови граматичні категорії на кшталт виду та часу, а в деяких формах ще й змінюючись за родом. Дієслова відрізняються від іменникових частин мови, адже виділяються в окрему підгрупу, а в реченні відіграють таку ж важливу роль, як й іменники. Ця вправа допоможе дитині налаштуватись на роботу саме з дієсловами. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься знаходити дієслова в тексті. На кожному етапі перед учнем на екрані міститься зображення кількох речень, що обʼєднані спільною темою та загальною думкою. Текст на кожному етапі інший, але завжди цікавий та пізнавальний. Те, про що в ньому йдеться, зображено поруч у вигляді деталізованих ілюстрацій. Завдання, яке має виконати дитина у ході виконання даної вправи, завжди одне й те саме й полягає у тому, щоб знайти та виділити в тексті дієслова. Дитина уважно читає текст. Спочатку – лише щоб зрозуміти його тему, потім школяр вчитується у кожне речення та шукає у них слова, які називають дію або стан, відповідаючи на питання, перелічені у визначенні. Головне – зрозуміти, як дієслово відрізняється від інших частин мови, орієнтуючись саме за значенням цих слів. На наступний етап завдання дитина пройде тоді, коли виділить всі дієслова в тексті. Паралельно з виконанням вправи учень не лише дізнається багато цікавого й нового, а й розуміє, що в кожній фразі переважно по одному дієслову, і що воно має центральне значення у повідомленні, адже описує дію, а вона є важливим елементом розвитку думки речення.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.